Стоматцентр «Університетський»

Лікування карієсу

На першому етапі лікуваення карієсу лікар проводить професійну гігієну порожнини рота. З зубів знімаються тверді і м’які відкладення і наліт. Ця процедура виконується за допомогою ультразвукових насадок, а також абразивних паст і спеціальних щіточок.

На другому етапі - після усунення нальоту лікар визначає колір зубів пацієнта, щоб правильно підібрати пломбувальний матеріал. У цьому йому допоможе спеціальна шкала "Віта", адже колір пломби може мати величезне значення, якщо запломбований зуб буде видно при посмішці. Лікар проводить анестезію, якщо вона потрібна. Знеболювання потрібне при препаруванні глибоких каріозних порожнин, якщо зуб живий. Сучасні препарати гарантують повну безболісність процедури. Лікар сам визначає, який спосіб і кількість анестезії потрібно використовувати.

На цьому третьому етапі відбувається скіс країв емалі, які нависають над пошкодженими тканинами зуба. Видаляється весь уражений дентин. Необхідно переконатися, що видалені всі уражені ділянки, так як карієс може продовжувати розмножуватися всередині закритої пломби. Такий процес загрожує ускладненнями – пульпітом і періодонтитом.

Вже на насупному етапі після видалення каріозних тканин, необхідно ізолювати зуб від попадання слини. Для цієї процедури підходять як ватяні, так і марлеві тампони.  Після ізоляції зубів і висвердлювання каріозних тканин необхідно обробити каріозну порожнину медикаментами.

Якщо лікування карієсу відбувалося на межзубній поверхні, тоді необхідно відновити бічну стінку зуба. Дана процедура передбачає установку спеціальних пристосувань – матриці і клинів. На даному етапі доктор виконує протруювання. Протруювання – це обробка емалі та дентину кислотою. Необхідно, щоб гель, в основі якого використовується фосфорна кислота, проник якомога глибше в зубні тканини.

Після процедури протруювання, гель потрібно ретельно змити, а поверхню зуба підсушити. Емаль і дентин обробляється адгезивом для поліпшення фіксації фотополімерної пломби.

Після того, як адгезив вбрався, лікар наносить пломбу та засвічує фотополімерною лампою. Під пломбу встановлюється ізолююча прокладка, виготовлена з скло-іномерного цементу.